Останнім часом почали з’являтися історії, яка демонструє, як викладачі почали використовувати хитромудрі прийоми, щоби виявити студентів, які звертаються до ChatGPT для виконання завдань. Це уже не вигадки, а реальні випадки, про який навіть написали медіа.

Учні інколи намагаються перекласти частину своїх завдань на штучний інтелект, але викладач може вбудувати у вправу логічний маркер, який одразу видасть механічну або поверхневу відповідь. Йдеться про завдання з інформатики, де формулювання, контекст або структура задачі містять приховану перевірку уважності.

Дехто з учнів вважає, що він майже "профі", якщо уміє користуватися гаджетами та сучасним онлайн-софтом. Але, звісно, він помиляється. Просто йому сказати про це незручно. Та й це його не переконає. Отже, постає задача як на уроках інформатики зацікавити учня та дати йому зрозуміти, що йому ще багато що треба вчити.

Зазвичай учні отримують від учителя типові задачі з інформатики. Учню легко знайти відповідь на них або розв'язок чи алгоритм розв'язання. З іншого боку, вчителю складно придумувати якісь нові завдання, тому вони часто шукають їх в інтернеті. А тут ще й штучний інтелект з'явився та може розв'язати майже все що завгодно. Спробуємо допомогти вчителю та навести тут нетривіальні завдання з інформатики.

Сучасні технології формують новий підхід до того, як учитель інформатики організовує навчальний процес, і штучний інтелект стає одним із ключових інструментів такого оновлення. У статті йдеться про практичні методики, які можна застосувати вже сьогодні, щоб урізноманітнити уроки та підвищити рівень цифрової грамотності учнів.

Вчителі інформатики викладають предмет за програмою, затвердженою МОН. Але ж учням до цього не має ніякого діла, вони хочуть знати більше, бо читають та цікавляться сучасними технологіями. Уявімо собі таку ситуацію — учень ставить учителю питання, на яке той не знає відповіді. Питання з інформатики. Ступор, шок. Авторитет знищено.

В Україні спостерігається майже лавиноподібне намагання вчителів отримувати різні сертифікати про нібито підвищення кваліфікації. Це потрібно для звітування, отримання надбавок та іншого. Що з цим не так? Чому такі курси на 2–3–6 кредитів не мають нічого спільного з реальним підвищенням кваліфікації і чому ця проблема особливо помітна серед учителів інформатики?