Інформатика як наука сформувалася на перетині математики, логіки, електроніки та теорії інформації. Її витоки пов’язані з першими спробами формалізувати поняття обчислення та створити пристрої, здатні виконувати алгоритми. Сьогодні інформатика охоплює десятки напрямів — від апаратних архітектур до штучного інтелекту — але її історія почалася задовго до появи комп’ютерів.
Перші кроки до інформатики зробили вчені, які досліджували структуру алгоритмів. Алан Тюринг, Курт Ґедель та Алонзо Черч заклали фундамент теоретичної інформатики, показавши, що будь-яке обчислення можна подати як послідовність формальних операцій. Одночасно інженери шукали способи автоматизації обчислень — від аналітичної машини Беббіджа до перших вакуумних лампових комп’ютерів.
У подальші десятиліття розвиток інформатики пришвидшувався завдяки появі транзисторів, мікропроцесорів, мережевих технологій, мов програмування та глобального інтернету. Нижче наведено хронологічну таблицю, що систематизує ключові події, які вплинули на формування сучасного цифрового світу.
| Дата(и) |
Подія |
Коментар |
| 1801 | Ткацький станок Жаккара | Перше використання перфокарт для керування механізмом. |
| 1822–1837 | Чарлз Беббідж — аналітична машина | Прообраз програмованого комп’ютера. |
| 1843 | Ада Лавлейс — перша програма | Опис алгоритму для аналітичної машини. |
| 1854 | Джордж Буль — булева алгебра | Основи логіки для цифрових схем. |
| 1890 | Герман Холлеріт — табулятор | Використання перфокарт у статистиці. |
| 1906 | Винахід тріода | Початок електронної ери обчислень. |
| 1936 | Машина Тюрінга | Формальне визначення алгоритму. |
| 1937 | Клод Шеннон — логіка реле | Показано відповідність булевої алгебри та електричних схем. |
| 1941 | Z3 Конрада Цузе | Перший робочий програмований комп’ютер. |
| 1943–1944 | Colossus | Комп’ютер для криптоаналізу. |
| 1945 | Стаття фон Неймана | Архітектура комп’ютера з пам’яттю програм. |
| 1946 | ENIAC | Перший універсальний електронний комп’ютер. |
| 1947 | Винахід транзистора | Заміна ламп і розвиток мікроелектроніки. |
| 1948 | «Математична теорія зв’язку» Шеннона | Формалізація поняття інформації. |
| 1950 | Тест Тюрінга | Перший формальний критерій інтелекту. |
| 1951 | UNIVAC I | Комерційний комп’ютер. |
| 1952 | Перший компілятор Грейс Гоппер | Автоматизація трансляції мов програмування. |
| 1954 | ФОРТРАН | Мова для наукових обчислень. |
| 1956 | Дартмутська конференція | Початок досліджень штучного інтелекту. |
| 1957 | Термін «інформатика» | Введення назви науки. |
| 1958 | Мова LISP | Базова мова для ШІ-досліджень. |
| 1959 | COBOL | Мова для бізнес-логіки. |
| 1961 | Мова ALGOL 60 | Стандарт структурного програмування. |
| 1964 | IBM System/360 | Уніфікація комп’ютерних систем. |
| 1965 | Закон Мура | Прогноз експоненційного зростання продуктивності. |
| 1969 | ARPANET | Попередник інтернету. |
| 1970 | Реляційна модель даних Кодда | Основа сучасних СУБД. |
| 1971 | Перший мікропроцесор Intel 4004 | Мініатюризація ЕОМ. |
| 1972 | Мова C | Базова системна мова. |
| 1973 | Ethernet | Стандарт локальних мереж. |
| 1975 | Altair 8800 | Початок персональних комп’ютерів. |
| 1976 | Створення Apple | Комерціалізація ПК. |
| 1977 | Перший маршрутизатор | Мережеве маршрутизування. |
| 1978 | RSA | Криптографія з відкритим ключем. |
| 1981 | IBM PC | Стандартна архітектура ПК. |
| 1982 | TCP/IP | Основний мережевий протокол. |
| 1983 | DNS | Іменування ресурсів у мережі. |
| 1984 | Macintosh | Популяризація графічного інтерфейсу. |
| 1985 | Windows 1.0 | Початок еволюції ОС Windows. |
| 1986 | Створення NSFNET | Основа для сучасного інтернету. |
| 1988 | Перша комп’ютерна «черв’як» Morris | Поштовх до розвитку кібербезпеки. |
| 1989 | Пропозиція WWW Тіма Бернерса-Лі | Створення концепції вебу. |
| 1990 | Перший веб-сервер | Запуск екосистеми інтернет-сторінок. |
| 1991 | Linux | Поштовх до відкритого програмування. |
| 1993 | Mosaic | Браузер, що популяризував веб. |
| 1994 | Створення Amazon | Початок глобальної e-commerce інфраструктури. |
| 1995 | Java | Мова «write once, run anywhere». |
| 1995 | JavaScript | Динамічний веб. |
| 1996 | Перший GPU | Апаратура для графічних обчислень. |
| 1997 | Deep Blue перемагає Каспарова | Перелом у розвитку ШІ. |
| 1998 | Google | Алгоритмічна революція пошуку. |
| 1999 | Wi-Fi 802.11b | Масове бездротове з’єднання. |
| 2001 | Поява Wikipedia | Глобальна база знань. |
| 2004 | Facebook | Нова ера соціальних мереж. |
| 2005 | YouTube | Платформа відеоконтенту. |
| 2006 | Хмарні сервіси AWS | Початок cloud-комп’ютингу. |
| 2007 | iPhone | Поширення мобільних обчислень. |
| 2008 | Bitcoin | Створення блокчейну. |
| 2009 | Перший комп’ютер на графені | Нанотехнології в обчисленнях. |
| 2010 | Платформа Azure | Конкуренція на ринку хмар. |
| 2011 | Siri | Масове використання голосових асистентів. |
| 2012 | Мережа AlexNet | Прорив у глибинному навчанні. |
| 2014 | TensorFlow | Популяризація машинного навчання. |
| 2016 | AlphaGo | Символ перемоги ШІ у складних іграх. |
| 2017 | Архітектура Transformer | Основою LLM-моделей. |
| 2019 | 5G | Прискорення мобільних мереж. |
| 2020 | Поширення відеоконференцій | Цифровізація комунікацій. |
| 2021 | Мова Rust у трендах | Безпечне системне програмування. |
| 2022 | Поява великих мовних моделей | Новий етап автоматизації знань. |
| 2023 | Розвиток генеративних ШІ | Моделі створення текстів, зображень і коду. |
| 2024 | Перші комерційні системи з нейрочипами | Інтеграція ШІ у робочі процеси. |
| 2025 | Квантові прототипи для промисловості | Спроба використання квантових алгоритмів на практиці. |
У таблиці можна помітити, що розвиток інформатики нерівномірний: одні періоди характеризуються фундаментальними теоретичними ідеями, а інші — технологічними проривами. Водночас багато аспектів історії цієї науки ще чекають свого детального аналізу, зокрема еволюція мов програмування після 2010 року або трансформація архітектур комп’ютерів у світлі квантових технологій.
