|
Текст присвячено дослідникам, чиї ідеї сформували інформатику як науку та інженерну дисципліну. Їхні моделі обчислень, алгоритми й апаратні рішення стали фундаментом сучасних цифрових систем.
Постаті, що дійсно визначили розвиток інформатики
Алан Тюрінг
Тюрінг розробив абстрактну модель машини, яка стала основою теорії алгоритмів. Його робота в криптоаналізі під час Другої світової війни прискорила розвиток обчислювальних пристроїв. Цікаво, що ранні дослідження Тюрінга торкались питань штучного інтелекту — він поставив питання, чи може машина мислити, сформулювавши тест, який досі обговорюють.
«Ми можемо лише сказати, що машина мислить, коли її поведінка неможливо відрізнити від поведінки людини». — Алан Тюрінг
Джон фон Нейман
Фон Нейман запропонував архітектуру комп’ютера зі спільною пам’яттю для даних і програм. Саме ця модель визначила вигляд більшості сучасних машин. Його дослідження у сфері теорії ігор та чисельних методів стали основою для моделювання складних систем.
Грейс Гоппер
Гоппер розробила ідею компілятора та сприяла появі мов програмування високого рівня. Вона стала однією з ключових постатей у створенні COBOL, мови, яка десятиліттями використовувалась у фінансових та адміністративних системах. Її підхід до абстракції коду зробив програмування доступнішим.
Дональд Кнут
Кнут систематизував алгоритми, створивши фундаментальну працю «Мистецтво програмування». Він дослідив складність алгоритмів, ввівши нотацію O-велике, яка сьогодні є стандартним інструментом аналізу. Його внесок охоплює також формальні мови та типографічну систему TeX.
Видатні дослідники у галузі інформатики
| Роки життя |
Хто це |
Відкриття чи дослідження |
| 1912–1954 | Алан Тюрінг | Машина Тюрінга, теорія алгоритмів |
| 1903–1957 | Джон фон Нейман | Архітектура фон Неймана |
| 1906–1992 | Грейс Гоппер | Компілятор, COBOL |
| 1938– | Дональд Кнут | Аналіз алгоритмів, TeX |
| 1955– | Тім Бернерс-Лі | WWW, URL, HTTP |
| 1941–2019 | Фредерік Брукс | Менеджмент ПЗ, «людино-місяць» |
| 1953– | Джеффрі Уллман | Теорія компіляції, СУБД |
| 1942– | Альфред Ахо | Алгоритми, Aho–Corasick |
| 1937– | Андрій Колмогоров | Складність Колмогорова |
| 1939– | Леслі Ламппорт | Алгоритм Ламппорта, розподілені системи |
| 1943– | Вінтон Серф | Створення TCP/IP |
| 1938–2013 | Денніс Рітчі | Мова C, Unix |
| 1941– | Кен Томпсон | Unix, B-дерева |
| 1949– | Б'ярн Страуструп | C++ |
| 1956– | Гвідо ван Россум | Python |
| 1934– | Едсгер Дейкстра | Алгоритм Дейкстри, структурне програмування |
| 1934–2015 | Джон Маккарті | LISP, термін «AI» |
| 1928–2021 | Моріс Вілкс | Мікропрограмування |
| 1930– | Ніклаус Вірт | Pascal, Modula |
| 1916–2001 | Річард Геммінг | Коди Геммінга |
| 1944– | Барбара Лісков | Принцип Лісков, абстракції типів |
| 1952– | Лінус Торвальдс | Ядро Linux |
| 1949– | Девід Паттерсон | RISC-архітектура |
| 1939–2011 | Джон Бакус | Fortran, BNF |
| 1938– | С. Кук | NP-повнота |
| 1954– | Ендрю Таненбаум | MINIX, мережеві моделі |
| 1965– | Джеймс Гослінг | Java |
| 1948– | Роберт Меткалф | Ethernet |
| 1930– | Марвін Мінський | ШІ, нейромережі |
| 1945– | Стенлі Мазор | Проєктування мікропроцесорів Intel |
| 1949– | Вітфілд Діффі | Діффі–Геллман |
| 1935– | Мартін Геллман | Криптографія відкритих ключів |
| 1949– | Рон Рівест | RSA, RC4 |
| 1955– | Аді Шамір | RSA, Shamir Secret Sharing |
| 1947– | Леонард Адлеман | RSA |
| 1956– | Джеффрі Дін | MapReduce, інженерія Google |
| 1973– | Сан Мікер | Аналітика інтернет-трендів |
| 1957– | Пітер Норвіг | Підручники AI, інженерія Google |
| 1946– | Джудія Перл | Баєсові мережі |
| 1962– | Ян Лекун | CNN, глибинне навчання |
| 1967– | Джеффрі Хінтон | Backpropagation, нейромережі |
| 1960– | Йошуа Бенджіо | Глибинні моделі |
| 1972– | Ендрю Енґ | Machine Learning, онлайн-курси |
| 1963– | Тоні Хоар | Quicksort, CSP, Hoare Logic |
| 1945– | Річард Столлман | GNU, вільне ПЗ |
Цікавий факт
Одне з перших задокументованих «збоїв» комп’ютера було спричинене реальним метеликом, який застряг у реле машини Mark II. Грейс Гоппер приклеїла його до журналу, підписавши як «перший знайдений bug».
© arxweb.net - цитування з активним лінком, усі права застережено
|
