Інформатика в різних країнах: аналітичний огляд

У статті розглянуто, як організовано шкільний курс інформатики в різних країнах: підходи до структури предмета, назви дисципліни, зміст, формати занять, години і вимоги до викладачів. Порівняння ґрунтується на аналітичних оглядах освітніх систем і національних курикулумах [1], [2].

Назви предмета та загальні підходи

У світі не існує єдиного стандарту: в одних країнах предмет називається «computer science», в інших — «informatics», «digital technologies» або «ICT». Вибір назви відображає концептуальний підхід. Так, частина систем фокусується на алгоритмах і програмуванні (комп'ютерні науки), інші — на цифровій грамотності та роботі з інформацією [1]. У Європейському Союзі поступово формується тренд до введення окремого предмета “digital sciences” у базовій середній школі з орієнтовною мінімальною кількістю годин: 1 година на тиждень [1].

Організація навчання у деяких вибраних країнах

Фінляндія

Фінська система інтегрує інформатику через міжпредметні модулі: на ранніх етапах учні знайомляться з обчислювальним мисленням та цифровою грамотністю в межах кількох предметів одночасно. Окремий курс формують школи, базуючись на національному каркасі. Зміст залежить від локального планування, а години варіюється. Особливість підходу — акцент на розвитку мислення та логічних структур, а не лише на технічних навичках [2].

Польща

У Польщі інформатика є обов’язковою в усіх типах шкіл. У початковій ланці учні мають приблизно 1 годину на тиждень; на рівні старших класів додаткові години вводяться для профільних груп. Зміст курсу містить алгоритми, моделювання, роботу з інформацією, основи кібербезпеки та елементи медіаграмотності. Курикулум є досить структурованим і деталізованим [3].

Велика Британія (Англія)

У 2014 році дисципліну ICT замінив предмет “Computing”, який робить акцент на computer science: алгоритми, структури даних, програмування, принципи роботи комп'ютерних систем, теорія інформації, а також цифрова етика. У 7–9 класах на предмет зазвичай виділяють 1 годину на тиждень; у старших класах учні складають GCSE або A-level. Значну підтримку вчителям забезпечують спеціалізовані професійні організації та освітні хаби [4].

Японія

У старшій школі Японії з 2022 року всі учні зобов'язані вивчати предмет “情報Ⅰ” (Information I), що охоплює програмування, роботу з даними, мережеві моделі та цифрову комунікацію. Учні, які обирають поглиблений рівень, вивчають “情報Ⅱ”. Така реформа спрямована на те, щоб кожен випускник мав базові компетентності з цифрових технологій [5].

Зміст курсу, формат занять і викладачі

Предмет зазвичай включає три компоненти:

• Теоретичний блок: алгоритми, логіка, принципи роботи комп'ютера, моделі даних, основи інформаційної безпеки.
• Практичні заняття: програмування, лабораторні роботи, робота з базами даних, мережевими інструментами.
• Проєкти: створення програм, аналіз даних, дослідження цифрових систем.

Курс ведуть або спеціалізовані вчителі інформатики, або педагоги, які отримали сертифікацію з цифрових технологій. У деяких країнах існує гострий дефіцит таких фахівців, через що держави активно інвестують у програми підвищення кваліфікації [4].

Години та структура навчання

• Початкова школа: переважно інтегровані модулі або 0.5–1 години на тиждень; акцент на цифровій грамотності та безпеці [1].
• Базова середня школа: від 1 до 2 годин на тиждень; додаються алгоритми, базове програмування [1], [3].
• Старша школа: від 1 до 3 годин залежно від профілю; можливість складати національні іспити; проєктна діяльність [4], [5].

Глобальні тренди та проблеми

Сьогодні країни рухаються до уніфікації цифрових компетентностей та введення єдиних стандартів обчислювального мислення. Поширюються модулі з кібербезпеки, аналізу даних, роботи з AI. Водночас лишаються проблеми: нестача кваліфікованих учителів, різна кількість годин, невідповідність між заявленим змістом і реальними навантаженнями в школах [4].

«Computational thinking is a fundamental skill for everyone, not just computer scientists.»
Jeannette M. Wing

Список джерел

1. Європейська база Eurydice: огляди курикулумів інформатики у країнах ЄС.
2. Finnish National Core Curriculum: принципи інтегрованого навчання цифрових наук.
3. Польський національний курикулум з інформатики (Ministerstwo Edukacji i Nauki).
4. Royal Society. Computing Education in UK Schools: Challenges and Opportunities.
5. Ministry of Education, Japan — матеріали щодо курсу “情報Ⅰ” та оновленої програми старшої школи.